Міністерство освіти і науки України одним із пріоритетів своєї діяльності назвало розвиток STEM-освіти, що орієнтована на природничі науки, технології та математику. Та ще раніше в Україні з’явилися мережі шкіл, що працюють на основі цього підходу, почали проводити фестивалі для дітей, що популяризують STEM, а видавці звернули увагу на тематичні книжки. У цій публікації розповідаємо, що таке STEM-освіта, і не оминаємо новинок книжкового ринку.
Що таке STEM
STEM – це акронім, утворений від слів природничі науки (Science), технологія (Technology), інженерія (Engineering) та математика (Mathematics). STEM-освіта зосереджується передусім саме на цих дисциплінах, але пропонує вивчати їх не окремо одну від одної, а інтегровано, а також максимально практично.
Наприклад, збираючи робота чи розумну теплицю, учні засвоюють відповідні знання з фізики чи біології, проводять математичні розрахунки, отримують навички з проєктування, програмування та автоматизації, які зможуть застосовувати в реальному житті. Крім того, вони розвивають інтегроване мислення і вчаться командної роботи.
Передбачається, що STEM-освіта допомагає опанувати «навички ХХІ століття» та створює фундамент для професій майбутнього.
Підхід STEM активно розвивається в США протягом кількох останніх десятиліть. Звідти він швидко поширився на країни Європи, Південно-Східної Азії, Африку та інші регіони.
Це не дивно, адже, за відомими прогнозами, стрімка еволюція технологій призведе до того, що найбільш перспективними фахівцями в майбутньому будуть програмісти, IT-спеціалісти, інженери та фахівці в галузі високих технологій.
В Україні наразі відчутний суттєвий брак фахівців з комп’ютерних технологій, природничих та інженерних спеціальностей. 2019 року Міністерство освіти і науки суттєво збільшило кількість місць державного замовлення для вступу на бакалавра саме для цих напрямів. За даними дослідження robota.ua, кількість нових та оновлених вакансій на порталі у сфері Виробництво – Інженери – Технології у 2018-2019 роках варіювалася в межах від 30,9 до 36,7 тисячі, а кількість резюме – від 17 до 18,5 тисяч.
МОН почало впроваджувати STEM-освіту 2016-го року: створило робочу групу й розробило план заходів. Наразі питаннями впровадження STEM займаються Інститут модернізації змісту освіти, Національна академія педагогічних наук, «Мала академія наук України» та інші інституції. «Ми хочемо зробити розвиток STEM одним з основних пріоритетів МОН», – заявила наприкінці 2019 року міністерка освіти і науки Ганна Новосад.
У список пропонують включити 3D-принтер, 3D-сканер, цифровий лазерний верстат, фото- і відеостудію, різноманітні конструктори та інше обладнання.
Як це працює?
Заняття за програмою STEM кардинально відрізняється від типового уроку у школі, розповідає Лариса Скаба, директорка Приватного загальноосвітнього навчального закладу «Школа Інвентор Скул» у Києві.
Учні цієї школи зосереджені на конкретних проєктах, у межах яких повинні за допомогою технічних або інженерних рішень розв’язати цілком реалістичну проблему. «Це завжди командна робота, обговорення, збирання ідей, обирання найкращої з них, конструювання, знову обговорення, виправлення помилок і – остаточний варіант», – пояснює Скаба.
Таке заняття не може тривати 40 чи 45 хвилин – потрібно щонайменше півтори години. Але часто учні працюють над одним проєктом кілька занять. Деколи цикл може тривати й місяць. Робота над проєктом зазвичай завершується презентацією. Діти самі планують, якою вона буде.
Проєктний метод, який широко застосовується й за межами STEM, передбачає демократичну модель навчання. У ній вчитель «забуває» про авторитарний, монологічний підхід і виконує роль коуча або фасилітатора, допомагаючи учням взаємодіяти і проводити мозковий штурм, а також підказує, де взяти потрібну інформацію. Наставник не має права нав’язувати учням свою ідею або зробити свій висновок.
STEM-навчання цінне тим, що спонукає до інтегрованого мислення, наголошує Скаба. Дитина вчиться «витягувати» інформацію з усіх галузей знань, з якими вона стикається, і творчо її застосовувати, щоб запропонувати щось унікальне й новаторське. Учням такий підхід подобається саме тому, що дає необмежений простір для творчості.
Інша важлива особливість STEM-навчання – робота в команді. «Це велика кількість взаємодії, коли треба домовлятися, переконувати, обирати найкращий варіант і зробити так, щоб рішення підійшло для всіх. Тобто це ще й велика комунікативна, соціальна навичка, яка вчить дитину змалку враховувати потреби інших людей. Це особистісний розвиток і соціалізація. Треба і почути іншого, і донести свою думку так, щоб її почули», – додає фахівчиня.
Однак STEM можна впроваджувати й в початкових класах, і в дитсадку. Наприклад, у початковій «Школі Інвентор Скул» учні розробляють проєкти за допомогою наборів LEGO Education. А мережа STEM-шкіл, до якої входить «Школа Інвентор Скул» пропонує курси «Ранній розвиток» для дітей віком від 3 років.
Ще один приклад «раннього» впровадження STEM – програми-конкурси некомерційної компанії FIRST спільно з LEGO Group, що популяризують науку і технології в 98 країнах світу. Одну з програм розроблено спеціально для дітей 4-6 років.
Компанію FIRST 1989 року заснував американський винахідник Дін Кеймен, відомий ще й тим, що вигадав електроскутер сеґвей. Кеймен планував надихати студентів на розробки у сфері нових технологій, зокрема робототехніки. Нині теми програм FIRST і LEGO Group змінюються щороку. Тему фестивалю 2019-2020 для дітей 6-10 років присвячено проєктуванню та створенню доступних, екологічних і надійних будівель, а учасникам 10-16 років пропонують зосередитися на проблемах розбудови мегаполісів.
Торік у таких змаганнях взяли участь майже 2,5 тисячі українських дітей, розповідає Герман Демидов, керівник програм FIRST в Україні. «Це допомагає їм зрозуміти реальне життя. Діти починають осягати, як працюють ті чи ті речі. Вони також отримують комунікаційні навички, адже працюють в команді й виходять на різні канали, як-то ЗМІ чи партнери, самі займаються логотипами, друком символіки, футболками… Отримують навички для повсякденного життя», – коментує він.
Немає коментарів:
Дописати коментар